Проща – екзотична екскурсія чи шлях до Бога?

Подорожуємо святими місцями

За декілька днів більшість із наших вірних відбуватиме Всеукраїнську прощу до Зарваниці. Цьогоріч вона буде особливою, оскільки присвячена року Божого милосердя. Під час неї можна буде отримати повний відпуст, який уділятиме Блаженніший Святослав. Та чи всі ті, хто хоче йти на прощу,  розуміє, що це таке і як себе вести? Тому для них подаємо декілька порад, які пропонує УГКЦ.

Проща – це подорож, метою якої є відвідання святих місць. Це не просто поїздка чи похід задля задоволення, а насамперед один із способів Боговшанування. Саме це і відрізняє паломництво від будь-якої іншої мандрівки: бажання зустрітися з Богом на місці його особливої прослави і об’явлення, відчути Божу силу і наблизитись до Нього через дотик до святині. Християни вирушають в паломництво з різними намірами: хтось прагне духовного очищення і вдосконалення, зміцнення віри; хтось шукає благодаті й благословення перед важливими змінами в житті; хтось прагне фізичного й духовного зцілення для себе або своїх рідних; хтось виконує обітницю, яку дав Богові, чи сповняє покуту за власні гріхи. Та всі ці наміри об’єднує одне – людина прагне зустрітися з Богом і для цього, бодай на якийсь короткий час, покидає все звичне і йде за Ним. Паломництво – це завжди надзвичайна подія в житті людини, яку важливо пережити з якнайбільшою користю для душі. Цьому може сприяти певна підготовка до нього. Вирушати на прощу бажано в стані примирення з Богом, до якого приходять через таїнство сповіді. Однак не кожна сучасна людина вже є уцерковленим християнином, та це зовсім не перешкода для участі в паломництві. Адже дуже часто відвідання святих місць налаштовує людину на покаяння, пробуджує жаль за гріхи, зроджує особливе бажання очистити свою совість і тим наблизитись до Бога, навіть тоді, коли в паломництво вона вирушала без цих духовних намірів. А для отримання відпущення гріхів під час прощі сповідь та участь у Святій Літургії із прийняттям Святого Причастя є обов’язковою. Молитва і піст  під час паломництва дадуть змогу зосередитися на меті вашої святої мандрівки, пережити її як особисту зустріч із Творцем, отримати ще більші духовні плоди, які після повернення з паломництва тривалий час підтримуватимуть його дух. Сьогодні не існує якихось спеціальних вимог щодо паломницького посту, кожен сам вибирає для себе міру утримання від звичного способу життя; переважно утримуються від куріння і вживання алкоголю. Потрібно пам’ятати, що паломництво не є розважальною поїздкою чи походом з метою ознайомитися з чужими краями. Оглядання історичних та культурних пам’яток місць, звичайно, не заборонені, але вони не повинні відволікати вас від його основної мети, заміняти зустріч зі святинею. Адже, врешті-решт, важливі не отримані фотографії, сувеніри та приємні враження, а те, що людина привезе з цієї подорожі у власному серці. Під час прощі важливо також пам’ятати про правила поведінки, пов’язані з необхідністю проявити шанобливе ставлення до святого місця, а також почуттів інших відвідувачів святині. І пам’ятаймо, що під час прощі не важливо, хто перший дістанеться до святині чи «правильно» буде молитися та «повчати» інших, а той, хто думатиме не тільки про себе, а й допоможе тому, хто поруч, проявить своє співчуття, милосердя та глибоку віру.

Підготувала Люда Гах