Закон щастя

Релігія

Всі ми добре знаємо, що таке закон. Кожна держава, кожне суспільство, організація має свої закони і існують вони для того, аби регулювати відносини між людьми. Закон сприяє порядку. І кожен з нас його дотримується, бо це – обов’язок. Ми звикли жити за законами, і звикли, що за їх порушення треба нести відповідальність: той хто вчинив зло, має бути покараний. Досить часто ми перебираємо на себе роль судді. Чекаємо відплати. Якщо розглядати це в контексті справедливості, то саме так і повинно бути. Зробив зло – одержуй покарання, а за добро – віддяку. Нажаль, є й такі, про яких говорять, що їм закони не писані, і вони уникають покарання. Та, рано чи пізно, нестимуть відплату за скоєне зло. Адже, крім людських законів, від яких ще якось можна втекти, існують закони, від яких сховатися неможливо. А це Господні Закони – 10 Божих Заповідей. Якщо розглядати це в глибшому духовному аспекті, то бачимо, що Христос не каже відповідати злом за зло, а говорить про прощення та милосердя. Ми завжди хочемо помсти для кривдника, а спробуймо уявити себе на його місці. Як почуватимемось, чи не прохатимемо про змилування? А коли виясняються певні обставини злочину, ми, або починаємо розуміти винного, співчувати і, навіть, в якійсь мірі виправдовуємо, або ще сильніше бажаємо йому покарання. А якщо би хтось переглянув наші стосунки з Богом через призму справедливості? Тоді кожного слід було б посадити за грати. Хто з нас не має гріха? Провинився кожен, проте далі живе, і, як бачимо, Господь йому допомагає. А спробуймо відповісти, хто кращий: виконавець закону чи той, хто вміє проявляти милосердя? Є й чимало таких, що ніколи не порушували права, але чи робили добро своїм ближнім, чи не дошкуляли іншим, не притягали їх до суду за дрібниці? А є й такі, що живуть за принципом: «хай їм Бог заплатить». Якщо прагнемо досконалості і хочемо бути по-справжньому щасливими, навчаймось бути милосердними. Ці поради дає нам Ісус у своїй Нагірній проповіді на горі Тавор. Тих, які живуть згідно Його вчення – не відкидаючи закон, уміють простити, любити досконалою любов’ю, віддано, жертовно, не чекаючи нічого взамін, Христос називає блаженними. Саме, слідуючи заповідям блаженства, стаємо ближчими до Господа, легко можемо відмовитись від усього земного, аби серцем бути близько до Бога. Таким Христос обіцяє вічне блаженство – щастя у найвищій його мірі. Бути щасливими тут і у вічності – це найбільший привілей християнина та головна ціль нашого життя. І не так важко це осягнути, адже робити комусь добро є природньо для  людини. Отож, прямуймо до вершин власної досконалості через Заповіді блаженства і нехай Господь буде з нами!

Підготувала Люда Гах